Бережи себе від КОКЛЮШУ!!!

Кашлюк — це бактеріальне інфекційне захворювання, яке перебігає як затяжний бронхіт з тяжкими нападами кашлю. Захворювання є вкрай заразним, кашлюк легко поширюється від людини до людини повітряно-крапельним шляхом при кашлі чи чханні. На нього хворіють здебільшого діти та підлітки, але захворіти можуть також і дорослі.

Найбільш небезпечним кашлюк є для немовлят, у яких може викликати апное — тимчасову зупинку дихання. Крім того, у новонароджених і немовлят хвороба може протікати важко, є високий ризик ускладнень та смерті. У 2023 році в Україні був зареєстрований летальний випадок від кашлюку у дитини віком до 1 року. Старші діти та дорослі зазвичай одужують від кашлюка, але сама хвороба є дуже виснажливою та сильно ослаблює організм.

Які симптоми кашлюка

Хвороба починається через 3-14 днів після інфікування (у середньому 5-8 днів) і протікає як ГРВІ. У цей час хворий дуже заразний. Наприкінці цієї фази з’являється нападоподібний спазматичний кашель аж до почервоніння обличчя, сльозотечі, кашель має характерний свист.

Напади кашлю стаються частіше вночі, ніж удень, і за тижні хвороби це дуже виснажує хворого. У немовлят кашель може не проявлятись – але в них може ставатися зупинка дихання на короткий час, про що може свідчити посиніння обличчя. Під час кашлю може відходити мокротиння. Цей період може тривати до 8 тижнів.

Одужання починається через 4-8 тижнів, хворий починає рідше кашляти, приступи кашлю стають слабшими. Іноді період одужання може тривати від 2 до 6 місяців.

Як відрізнити кашлюк від ГРВІ

Більшість симптомів цих хвороб схожі, але для кашлюка характерний сильний спазматичний кашель зі свистом, який триває понад 2 тижні. У немовлят можуть виникати періоди «без дихання».

Кашель може супроводжуватись гарячкою, нежитю, та іншими ознаками ГРВІ. Особливої уваги потребують новонароджені до періоду вакцинації — до 2 місячного віку, а також деякий період після першої вакцинації для формування імунної відповіді.

За перших ознак сильного кашлю у немовлят та симптомів апное — негайно потрібно звернутись до лікаря!

Як запобігти кашлюку

Основним засобом профілактики кашлюку є вакцинація. Відповідно до національного календаря щеплень, вакцинувати дітей від кашлюку необхідно у віці 2, 4, 6 і 18 місяців (чотири щеплення). Якщо з якоїсь причини щеплення пропустили, його потрібно наздогнати якомога швидше.

Усім вагітним жінкам варто робити щеплення від кашлюку, дифтерії та правця в термін від 16 до 32 тижнів під час кожної вагітності незалежно від того, чи вакцинували їх у дитинстві. Це необхідно, щоб захистити дитину від кашлюку в перші місяці життя до отримання нею щеплення.

Для вакцинації дітей проти кашлюку на першому році життя можуть використовуватися вакцини проти кашлюку, дифтерії та правця як з ацелюлярним (АаКДП), так і з цільноклітинним (АКДП) кашлюковим компонентом. Для вакцинації вагітних застосовується вакцина АаКДП-М.

Захистіть своїх дітей від важкої хвороби та ускладнень — робіть усі щеплення за календарем!

З 26 лютого по 1 березння 2024 року оголошений тиждень обізнаності про сказ

СКАЗ: ЩО ВАРТО ЗНАТИ І ЯК УБЕРЕГТИСЯ

Симптоми сказу

У людини інкубаційний період сказу, як правило, триває від 7 днів до 3 місяців, але може збільшуватися до 1-го чи 3-х років, залежно від низки факторів:

• місця, кількості й глибини укусів (найнебезпечніші укуси в обличчя та голову загалом);
• кількості й активності вірусу, що потрапив у рану;
• віку постраждалого (діти вразливіші за дорослих).

Лікування сказу

У разі інфікування людини показані негайна госпіталізація і введення антирабічної вакцини. Таких щеплень має бути шість за призначення вакцини Індіраб: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й, 30-й і 90-й дні,або по іншій схемі при застосуванні іншої вакцини.

Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96–99% випадків.

Алгоритм дії учасників освітнього процесу при виникненні надзвичайних ситуацій

НАКАЗ про організацію роботи з охорони праці,безпеки життєдіяльності та призначення відповідальних осіб за стан охорони праці в ОЗО «Ржищівський ліцей «Лідер» та філіях у 2023-2024 році

Обережно, в Україні фіксуються спалахи захворювання на вірусний гепатит А.

Вірусний гепатит А ( хвороба Боткіна, хвороба брудних рук, жовтяниця) - це гостре інфекційне захворювання з фекально - оральним механізмом передачі та переважним ураженням печінки та шлунково - кишкового тракту. Для цієї хворооби характерна сезонність ,9 весняно - осіння). Найбільш чутливі до вірусу гепатиту А - діти.

Інкубаційний період хвороби (від моменту потрапляння вірусу в організм до появи перших клінічних проявів)( складає від 7 до 50 днів ( в середньому 15-45 днів). Крім того, більше 50% інфікованих дітей можуть хворіти безсимптомно, але при цьому бути джерелом розповсюдження інфекції.

Діти - допитливі та безстрашні,вони ще не здобули негативного життєвого досвіду. Саме тому ризик, що вони потраплять у небезпечну ситуацію, дуже великий. Крім того, усім відомо, що часто повторювані заборони на дітей не діють, адже зазвичай вони не звертають увагу на частку "не", сприймаючи заборону, як керівництво до дії. Тому дорослі мають шукати інші шляхи до дитячої свідомості, щоб спонукати їх замислюватися над власними вчинками, формувати свідоме розуміння наслідків необачної поведінки, як особистої, так і оточуючих. Навчаючи дітей безпечної поведінки, важливо не зламати їхньої природної допитливості та зацікавленості оточуючим світом.

ОБЕРЕЖНО, ВІРУС КОРУ

Morbillivirus — вірус кору — надзвичайно заразний, він швидко передається від хворої людини до здорової повітряно-крапельним шляхом, тобто під час вдихання найдрібніших крапель слизу, які потрапили в повітря при чханні, кашлі або розмові хворого. Вірус кору може жити в повітрі та на поверхнях до двох годин після того, як хвора людина залишила приміщення.

Кір— одне з найбільш заразних захворювань, відомих у світі

9 з 10 неімунізованих людей, що контактують із хворим, будуть заражені.

Кір – одна з головних причин дитячої смертності в світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку у світі 30—40 мільйонів дітей хворіють на кір, понад 800 тисяч помирають від самої інфекції та її ускладнень. Це означає 314 смертей на день, 13 смертей щогодини.

Захворювання на кір може мати тяжкий перебіг

Інкубаційний період кору (тобто період, коли симптоми ще не проявляються) становить 6—21 днів. Далі починається період захворювання з такими симптомами: висока температура, головний біль, нежить, сухий кашель, збільшення лімфовузлів, запалення слизової оболонки очей (сльозотеча, світлобоязнь, гнійні виділення), пронос та блювота. На 4—5 день хвороби з’являється червоний висип, який починається зі шкіри голови й обличчя, а згодом розповсюджується на все тіло. Хвороба із симптомами триває до 4 тижнів і більше.

Кір має серйозні ускладнення

Захворювання може призвести до пневмонії, вушної інфекції, запалення мозку — енцефаліту, інших серйозних ускладнень, а також до інвалідності та смерті.

Усі діти тадорослі, які не робили щеплення, під загрозою

На сьогодні існує високий ризик захворювання на кір серед дітей, які не отримали щеплення. Підлітки та дорослі, які раніше не хворіли на кір і не робили щеплення, також залишаються вразливими до захворювання. У дорослих кір зазвичай має набагато тяжчий перебіг.

Невакциновані медичні працівники найбільше наражаються на ризик захворіти.

Ліків від кору не існує

Специфічного лікування від кору немає. Проте захворюванню можна запобігти.

ВАКЦИНАЦІЯ ПРОТИ КОРУ

Щеплення проти кору проводять уже понад 50 років, і за ці роки вакцини зарекомендували себе як безпечний та ефективний спосіб профілактики. Саме завдяки вакцинації вдалося знизити захворюваність на кір у десятки разів. Тільки з 2000 по 2016 роки смертність від кору знизилася на 79%, а це означає, що вакцини зберегли 20,3 мільйона дитячих життів у всьому світі. Щонайменше в п’яти регіонах світу кір має бути повністю викорінений до 2020 року — таку стратегічну мету проголосила ВООЗ. Переважна більшість європейців мають усі щеплення КПК за календарем, тож у 42 з 53 країн Європи вдалося зупинити поширення кору. Проблемними залишаються ті країни, де рівень охоплення щепленнями недостатній. На жаль, серед цих країн й Україна.

2 дози вакцини захищають від кору

Вакцинація формує специфічний імунітет, унаслідок чого організм людини стає нечутливим до захворювання. Згідно з календарем в Україні, в 12 місяців проводять перше щеплення від кору, а в 6 років — планову ревакцинацію. Ці дві дози вакцини забезпечують захист організму від кору.

Вакцина проти кору входить до складу комбінованої трикомпонентної вакцини КПК (для профілактики кору, епідемічного паротиту, краснухи). Вакцини КПК містять живі атенуйовані (штучно ослаблені) віруси кору, паротиту і краснухи. Наразі в Україну для щеплень КПК постачають Пріорикс™/Priorix™ — препарат, вироблений компанією GlaxoSmithKline Biologicals s.a (Бельгія). Пріорикс — безпечна, ефективна та якісна вакцина, прекваліфікована ВООЗ — найавторитетнішою організацією у сфері охорони здоров’я у світі. Ці та інші вакцини, що входять до календаря щеплень, за угодою з МОЗ, за кошти державного бюджету закуповує Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ). МОЗ України передає закуплені вакцини департаментам охорони здоров'я областей, а ті у свою чергу — державним медичним закладам, щоб громадяни України могли отримувати необхідні щеплення безкоштовно.

Захист від кору потрібний, якщо:

• Дитині виповнилося 12 місяців: не зволікайте із плановим щепленням КПК.
• Дитина старша від 1 року і ви пропустили перше щеплення — негайно надолужте його, звернувшись до вашого медичного закладу.
• Дитині 6 років — це час іти на планову ревакцинацію КПК.
• Ви пропустили планову ревакцинацію в 6 років. У цьому випадку зверніться до медичного закладу, адже тільки дві дози вакцини забезпечують повний захист.
• Дитині 6 та більше років і вона не має жодного щеплення КПК. У такому разі потрібно зробити два щеплення з інтервалом не менше одного місяця.
• Ви не пам’ятаєте, чи робили дитині щеплення КПК, і не маєте документальних підтверджень. У цьому випадку дитину також потрібно вакцинувати.
• Підлітки, а також дорослі, що не хворіли на кір, не отримували щеплень від кору. Їм також потрібна вакцинація від кору

Колективний імунітет потрібен нам усім

Віруси не знають кордонів. Однак навіть якщо кір завезено з іншої країни, то в середовищі, де рівень охоплення вакцинацією не нижчий за 98%, хвороба не буде поширюватися. Охоплення вакцинацією формує так званий колективний імунітет.

Протипоказання до вакцинації КПК

Перелік протипоказань щодо вакцинації КПК невеликий. За світовими стандартамивін не включає легкі застуди з температурою до 38°С. Вакцинацію не роблять, якщо є високий ризик серйозної реакції, та при станах, коли імунна відповідь на введену вакцину не сформується:

1. Гостре захворювання, що супроводжується температурою, вищою за 38,5°С.
2. Серйозна алергічна реакція (анафілактичний шок) на попередню дозу вакцини чи відома алергічна реакція на один із компонентів вакцини (наприклад, на желатин, неоміцин, курячий білок тощо).
3. Захворювання і стани організму, при яких після введення вакцини імунітет може не сформуватися (наприклад, в умовах хіміотерапії в онкологічних хворих; при вживанні великих доз стероїдних гормонів; при вживанні ліків, що пригнічують імунітет; при СНІДі).
4. Вагітність. Вакциною КПК не прищеплюють вагітних, адже вона містить живі віруси. Щеплення проти кору необхідно зробити на етапі планування вагітності.

У разі виникнення тимчасових протипоказань до вакцинації дитина отримує так зване медвідведення від щеплень. Протипоказання на більший термін, ніж два тижні, може визначити тільки імунологічна комісія, що зазвичай збирається в районній лікарні або міській /обласній поліклініці. Потім пропущені за календарем щеплення потрібно надолужити.

Якщо дитина контактувала з хворим на кір

У разі контакту з хорим на кір негайно зверніться до лікаря.Якщо дитина контактувала з хворим на кір, вона має отримати вакцинацію проти кору протягом перших 72 годин. У деяких випадках також показана екстрена профілактика шляхом введення імуноглобуліну.

Дітям, які мають хронічні захворювання, вакцина необхідна

Існує міф, що наявність у дитини бронхіальної астми, цукрового діабету чи інших хронічних захворювань є протипоказанням до вакцинації. Проте насправді такі малюки потребують щеплення в першу чергу, адже ризик зараження кором і розвитку серйозних ускладнень після хвороби для них значно вищий.

Порадьтеся щодо вакцинації КПК зі своїм лікарем або медичною сестрою

Щоб прийняти інформоване рішення про вакцинацію, поговоріть з лікарем. Підготуйтеся до консультації та складіть список питань, що вас турбують. Лікар розкаже про вакцину, можливі реакції організму на щеплення та порадить, як користуватися жарознижувальними препаратами, якщо в дитини підвищиться температура. Дізнайтеся, у якому випадку слід звернутися до лікаря та коли потрібно робити наступне щеплення.

Скажіть лікарю, якщо:

• вам здається, що дитина хвора;
• у дитини є алергія на ліки або їжу;
• раніше в дитини була сильна реакція на щеплення;
• у дитини є серйозні захворювання серця, легенів, нирок тощо;
• у дитини були судоми;
• дитина приймає якісь ліки;
• дитина проходила курс хіміотерапії, гормональної терапії, отримувала стероїди або ліки, що пригнічують імунітет;
• з моменту останнього щеплення минуло менше, ніж 4 тижні.

Якщо не довіряєте своєму лікарю, знайдіть того медичного працівника, з яким будуте почуватись спокійно і впевнено.

Стежте, щоб вакцини вводили правильно

Вакцину ніколи не колють у сідницю. Якщо вакцина потрапить у жировий прошарок, вона може втратити свої властивості. Якщо зачепити голкою сідничний нерв, це може призвести до больового синдрому та інших порушень.

Зауважте, що:

• дітям до трьох років укол роблять у передню поверхню стегна;
• дорослішим дітям укол роблять у плече.

Після щеплення спостерігайте за дитиною

Не йдіть з поліклініки одразу після щеплення. Залишіться на 20—30 хвилин, щоб лікар міг побачити, що в дитини немає реакції негайного типу на вакцину. Незначне почервоніння та дискомфорт у місці ін’єкції, підвищення температури — це нормальна реакція дитини на щеплення. Ці симптоми — ознака того, що вакцина діє та організм дитини формує імунітет. Вони зазвичай самі минають за кілька діб. Якщо підвищена температура турбує дитину, ви можете дати їй жарознижувальне — відповідно до порад вашого сімейноголікаря, терапевта чи педіатра.

Зверніться до лікаря, якщо:

• у дитини висока температура, яка важко збивається жарознижувальними препаратами;
• дитина тремтить або здригається так, наче їй холодно;
• дитина млява, дуже зблідла;
• дитина відмовляється від води та їжі, блює;
• дитина виражено занепокоєна, довго плаче.

РИЗИКИ ВІДМОВИ ВІД ВАКЦИНАЦІЇ

Якщо невакцинована дитина заразиться і перехворіє на кір, у неї, певна річ, сформується природний імунітет проти цього захворювання. Однак кір має тяжкий перебіг і часто потребує госпіталізації. Хворі на кір довго залишаються заразними, їх потрібно ізолювати на тривалий час. Інфекція може викликати ускладнення (пневмонію, енцефаліт), призвести до інвалідності чи смерті.

Вакцина КПК, як і будь-які медичні препарати, може мати побічні дії, проте ризик ускладнень після кору незрівнянно вищий, аніж ризик проявів після щеплення.

З 1000 людей, які заразилися кором, 1 помирає, 1 захворіває на енцефаліт, а 50 отримують тяжкі ускладнення, від яких страждають усе життя. Водночас випадки складних реакцій на вакцину трапляються з меншою імовірністю, ніж один раз на мільйон. Обчисліть самі:

Варто пам’ятати, що вакцинація є законним правом кожного з нас на захист від кору — захворювання, яке може призвести до ускладнень або смерті. А ще вакцинація — це наш обов’язок: перед нашими дітьми, рідними, громадою і всіма людьми, що мешкають у нашій країні. Разом ми захистимо Україну від кору

ЯК ПЕРЕДАЄТЬСЯ ВІРУС КОРУ

Morbillivirus — вірус кору — надзвичайно заразний, він швидко передається від хворої людини до здорової повітряно-крапельним шляхом, тобто під час вдихання найдрібніших крапель слизу, які потрапили в повітря при чханні, кашлі або розмові хворого. Вірус кору може жити в повітрі та на поверхнях до двох годин після того, як хвора людина залишила приміщення.

Кір— одне з найбільш заразних захворювань, відомих у світі

9 з 10 неімунізованих людей, що контактують із хворим, будуть заражені.

Кір – одна з головних причин дитячої смертності в світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку у світі 30—40 мільйонів дітей хворіють на кір, понад 800 тисяч помирають від самої інфекції та її ускладнень. Це означає 314 смертей на день, 13 смертей щогодини.

Захворювання на кір може мати тяжкий перебіг

Інкубаційний період кору (тобто період, коли симптоми ще не проявляються) становить 6—21 днів. Далі починається період захворювання з такими симптомами: висока температура, головний біль, нежить, сухий кашель, збільшення лімфовузлів, запалення слизової оболонки очей (сльозотеча, світлобоязнь, гнійні виділення), пронос та блювота. На 4—5 день хвороби з’являється червоний висип, який починається зі шкіри голови й обличчя, а згодом розповсюджується на все тіло. Хвороба із симптомами триває до 4 тижнів і більше.

Кір має серйозні ускладнення

Захворювання може призвести до пневмонії, вушної інфекції, запалення мозку — енцефаліту, інших серйозних ускладнень, а також до інвалідності та смерті.Усі діти тадорослі, які не робили щеплення, під загрозою

На сьогодні існує високий ризик захворювання на кір серед дітей, які не отримали щеплення. Підлітки та дорослі, які раніше не хворіли на кір і не робили щеплення, також залишаються вразливими до захворювання. У дорослих кір зазвичай має набагато тяжчий перебіг.

Невакциновані медичні працівники найбільше наражаються на ризик захворіти.

Ліків від кору не існує

Специфічного лікування від кору немає. Проте захворюванню можна запобігти.

ВАКЦИНАЦІЯ ПРОТИ КОРУ

Щеплення проти кору проводять уже понад 50 років, і за ці роки вакцини зарекомендували себе як безпечний та ефективний спосіб профілактики. Саме завдяки вакцинації вдалося знизити захворюваність на кір у десятки разів. Тільки з 2000 по 2016 роки смертність від кору знизилася на 79%, а це означає, що вакцини зберегли 20,3 мільйона дитячих життів у всьому світі. Щонайменше в п’яти регіонах світу кір має бути повністю викорінений до 2020 року — таку стратегічну мету проголосила ВООЗ. Переважна більшість європейців мають усі щеплення КПК за календарем, тож у 42 з 53 країн Європи вдалося зупинити поширення кору. Проблемними залишаються ті країни, де рівень охоплення щепленнями недостатній. На жаль, серед цих країн й Україна.

2 дози вакцини захищають від кору

Вакцинація формує специфічний імунітет, унаслідок чого організм людини стає нечутливим до захворювання. Згідно з календарем в Україні, в 12 місяців проводять перше щеплення від кору, а в 6 років — планову ревакцинацію. Ці дві дози вакцини забезпечують захист організму від кору.Вакцина проти кору входить до складу комбінованої трикомпонентної вакцини КПК (для профілактики кору, епідемічного паротиту, краснухи). Вакцини КПК містять живі атенуйовані (штучно ослаблені) віруси кору, паротиту і краснухи. Наразі в Україну для щеплень КПК постачають Пріорикс™/Priorix™ — препарат, вироблений компанією GlaxoSmithKline Biologicals s.a (Бельгія). Пріорикс — безпечна, ефективна та якісна вакцина, прекваліфікована ВООЗ — найавторитетнішою організацією у сфері охорони здоров’я у світі. Ці та інші вакцини, що входять до календаря щеплень, за угодою з МОЗ, за кошти державного бюджету закуповує Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ). МОЗ України передає закуплені вакцини департаментам охорони здоров'я областей, а ті у свою чергу — державним медичним закладам, щоб громадяни України могли отримувати необхідні щеплення безкоштовно.

Захист від кору потрібний, якщо:

• Дитині виповнилося 12 місяців: не зволікайте із плановим щепленням КПК.
• Дитина старша від 1 року і ви пропустили перше щеплення — негайно надолужте його, звернувшись до вашого медичного закладу.
• Дитині 6 років — це час іти на планову ревакцинацію КПК.
• Ви пропустили планову ревакцинацію в 6 років. У цьому випадку зверніться до медичного закладу, адже тільки дві дози вакцини забезпечують повний захист.
• Дитині 6 та більше років і вона не має жодного щеплення КПК. У такому разі потрібно зробити два щеплення з інтервалом не менше одного місяця.
• Ви не пам’ятаєте, чи робили дитині щеплення КПК, і не маєте документальних підтверджень. У цьому випадку дитину також потрібно вакцинувати.
• Підлітки, а також дорослі, що не хворіли на кір, не отримували щеплень від кору. Їм також потрібна вакцинація від кору

Колективний імунітет потрібен нам усім

Віруси не знають кордонів. Однак навіть якщо кір завезено з іншої країни, то в середовищі, де рівень охоплення вакцинацією не нижчий за 98%, хвороба не буде поширюватися. Охоплення вакцинацією формує так званий колективний імунітет.

Протипоказання до вакцинації КПК

Перелік протипоказань щодо вакцинації КПК невеликий. За світовими стандартамивін не включає легкі застуди з температурою до 38°С. Вакцинацію не роблять, якщо є високий ризик серйозної реакції, та при станах, коли імунна відповідь на введену вакцину не сформується:

1. Гостре захворювання, що супроводжується температурою, вищою за 38,5°С.
2. Серйозна алергічна реакція (анафілактичний шок) на попередню дозу вакцини чи відома алергічна реакція на один із компонентів вакцини (наприклад, на желатин, неоміцин, курячий білок тощо).
3. Захворювання і стани організму, при яких після введення вакцини імунітет може не сформуватися (наприклад, в умовах хіміотерапії в онкологічних хворих; при вживанні великих доз стероїдних гормонів; при вживанні ліків, що пригнічують імунітет; при СНІДі).
4. Вагітність. Вакциною КПК не прищеплюють вагітних, адже вона містить живі віруси. Щеплення проти кору необхідно зробити на етапі планування вагітності.

У разі виникнення тимчасових протипоказань до вакцинації дитина отримує так зване медвідведення від щеплень. Протипоказання на більший термін, ніж два тижні, може визначити тільки імунологічна комісія, що зазвичай збирається в районній лікарні або міській /обласній поліклініці. Потім пропущені за календарем щеплення потрібно надолужити.

Якщо дитина контактувала з хворим на кір

У разі контакту з хорим на кір негайно зверніться до лікаря.Якщо дитина контактувала з хворим на кір, вона має отримати вакцинацію проти кору протягом перших 72 годин. У деяких випадках також показана екстрена профілактика шляхом введення імуноглобуліну.

Дітям, які мають хронічні захворювання, вакцина необхідна

Існує міф, що наявність у дитини бронхіальної астми, цукрового діабету чи інших хронічних захворювань є протипоказанням до вакцинації. Проте насправді такі малюки потребують щеплення в першу чергу, адже ризик зараження кором і розвитку серйозних ускладнень після хвороби для них значно вищий.

Порадьтеся щодо вакцинації КПК зі своїм лікарем або медичною сестрою

Щоб прийняти інформоване рішення про вакцинацію, поговоріть з лікарем. Підготуйтеся до консультації та складіть список питань, що вас турбують. Лікар розкаже про вакцину, можливі реакції організму на щеплення та порадить, як користуватися жарознижувальними препаратами, якщо в дитини підвищиться температура. Дізнайтеся, у якому випадку слід звернутися до лікаря та коли потрібно робити наступне щеплення.

Скажіть лікарю, якщо:

• вам здається, що дитина хвора;
• у дитини є алергія на ліки або їжу;
• раніше в дитини була сильна реакція на щеплення;
• у дитини є серйозні захворювання серця, легенів, нирок тощо;
• у дитини були судоми;
• дитина приймає якісь ліки;
• дитина проходила курс хіміотерапії, гормональної терапії, отримувала стероїди або ліки, що пригнічують імунітет;
• з моменту останнього щеплення минуло менше, ніж 4 тижні.

Якщо не довіряєте своєму лікарю, знайдіть того медичного працівника, з яким будуте почуватись спокійно і впевнено.

Стежте, щоб вакцини вводили правильно

Вакцину ніколи не колють у сідницю. Якщо вакцина потрапить у жировий прошарок, вона може втратити свої властивості. Якщо зачепити голкою сідничний нерв, це може призвести до больового синдрому та інших порушень.

Зауважте, що:

• дітям до трьох років укол роблять у передню поверхню стегна;
• дорослішим дітям укол роблять у плече.

Після щеплення спостерігайте за дитиноюНе йдіть з поліклініки одразу після щеплення. Залишіться на 20—30 хвилин, щоб лікар міг побачити, що в дитини немає реакції негайного типу на вакцину. Незначне почервоніння та дискомфорт у місці ін’єкції, підвищення температури — це нормальна реакція дитини на щеплення. Ці симптоми — ознака того, що вакцина діє та організм дитини формує імунітет. Вони зазвичай самі минають за кілька діб. Якщо підвищена температура турбує дитину, ви можете дати їй жарознижувальне — відповідно до порад вашого сімейноголікаря, терапевта чи педіатра.

Зверніться до лікаря, якщо:

• у дитини висока температура, яка важко збивається жарознижувальними препаратами;
• дитина тремтить або здригається так, наче їй холодно;
• дитина млява, дуже зблідла;
• дитина відмовляється від води та їжі, блює;
• дитина виражено занепокоєна, довго плаче.

РИЗИКИ ВІДМОВИ ВІД ВАКЦИНАЦІЇ

Якщо невакцинована дитина заразиться і перехворіє на кір, у неї, певна річ, сформується природний імунітет проти цього захворювання. Однак кір має тяжкий перебіг і часто потребує госпіталізації. Хворі на кір довго залишаються заразними, їх потрібно ізолювати на тривалий час. Інфекція може викликати ускладнення (пневмонію, енцефаліт), призвести до інвалідності чи смерті.Вакцина КПК, як і будь-які медичні препарати, може мати побічні дії, проте ризик ускладнень після кору незрівнянно вищий, аніж ризик проявів після щеплення.З 1000 людей, які заразилися кором, 1 помирає, 1 захворіває на енцефаліт, а 50 отримують тяжкі ускладнення, від яких страждають усе життя. Водночас випадки складних реакцій на вакцину трапляються з меншою імовірністю, ніж один раз на мільйон. Обчисліть самі:Варто пам’ятати, що вакцинація є законним правом кожного з нас на захист від кору — захворювання, яке може призвести до ускладнень або смерті. А ще вакцинація — це наш обов’язок: перед нашими дітьми, рідними, громадою і всіма людьми, що мешкають у нашій країні. Разом ми захистимо Україну від кору

Абетка безпеки для дітей

Законодавчі засади Безпеки життєдіяльності

Методичні рекомендації в разі надзвичайних ситуацій

Безпека дитини на дорозі і у транспорті

Пожежна безпека

ПАМ'ЯТКА

Щоб не сталося пожежі:

1. Ніколи й ніде не грайте із сірниками й запальничками.

2. Самостійно не запалюйте газову плиту, а в сільському будинку не намагайтеся розтоплювати піч.

3. Не залишайте без догляду ввімкнені праску або чайник.

4. Не грайте з бензином, гасом й іншими рідинами, які можуть спалахнути.

5. У лісі не розпалюйте багаття без дорослих.

ПАМ'ЯТКА про правила поводження учнів у разі загрози пожежі

Пожежа у квартирі

• Повідомите пожежну охорону.

• Виведіть на вулицю дітей і літніх людей.

• Спробуйте водою (з водопроводу, від внутрішніх пожежних кранів), пральним порошком, щільною тканиною тощо загасити пожежу.

• Вимкніть електроавтомати (па щитку на сходовій площадці), зачинивши за собою двері.

• Під час виходу з квартири захистіть очі й органи дихання від диму респіратором, ватно-марлевою пов'язкою, змоченими водою шматком тканини або рушником.

• Рухайтеся, пригнувшись або поповзом (унизу диму менше).

• Накрийте голову й тіло мокрою тканиною.

• За неможливості вибігти сходовими маршами, використайте балконні сходи; якщо їх немає, вийдіть на балкон, зачинивши щільно за собою двері, і кричіть: «Пожежа!».

• За можливості вкажіть пожежним місце пожежі.

Правила поводження під час пожежі

1. Правила пожежної безпеки у вашому домі

Пожежа — це завжди лихо. Проте не всі знають елементарні правила поведінки у випадку пожежі. І навіть знайоме з дитинства — «телефонуйте 101» — у паніці забувається. Ось декілька найпростіших порад, які допоможуть вам у складній ситуації.

Головне правило — ніколи не панікувати!

2. Що робити в разі виявлення загоряння або пожежі

• сповістити про це за телефоном 101, указавши точну адресу, поверх і характер загоряння;

• негайно повідомити про те, що трапилося, сусідам;

• за можливістю падати допомогу хворим і літнім людям, знеструмити квартиру;

• зачинити вікна й двері, щоб не роздмухувати полум'я;

• якщо можливо, потрібно вийти з квартири й зачинити за собою двері;

• за сильної задимленості пересуватися рачки або поповзом;

• під час проходження через приміщення, яке горить, зняти легкозаймистий одяг і одяг, що плавиться, облитися водою, накритися мокрою ковдрою, віддихатися, затримати подих, залишити приміщення бігцем;

• якщо немає можливості покинути квартиру через сходову площадку, то потрібно використати балконні пожежні сходи, а за їх відсутності вийти па балкон або лоджію і кликати на допомогу!

Щоб уникнути пожежі, не можна:

• залишати в будинку, особливо де є діти, легкозаймисті предмети;

• залишати без догляду запалені газові плити й електричні чайники, інші електричні прилади, що правлять для приготування їжі й кип'ятіння води;

• використовувати зношені, перебиті й саморобні електроподовжувачі;

• навантажувати на одну розетку кілька електричних приладів, сумарна потужність яких перевищує 1,5 кіловата;

• застосовувати в електропробках і запобіжниках саморобні дротові «жучки»;

• використовувати в пластикових лампах й абажурах електролампочки більшої, ніж зазначено в технічному паспорті, потужності;

• накривати чи обгортати електролампи газетами або тканиною;

• розташовувати нагрівальні прилади поблизу штор, накидок, розвішаного одягу, стін, обклеєних шпалерами тощо;

• палити в ліжку;

• сушити білизну, розігрівати мастики, побутову хімію над вогнем або з будь-якою іншою метою використовувати у квартирі відкритий вогонь;

• захаращувати пожежні виходи;

• замикати пожежні двері й люки в лоджіях і на балконах верхніх поверхів;

• користуватися під час пожежі ліфтом;

• спускатися у під'їзді, тримаючись за сходові поруччя;

• заходити в приміщення, що горить, якщо немає можливості проскочити його за кілька десятків секунд.

Правила поводження під час пожежі

Якщо пожежа виникла вночі, і ви прокинулися від запаху диму, у жодному разі не залишайтеся в ліжку. Підводитися з нього, як звичайно, не можна, потрібно скотитися па підлогу. Дим, у якому містяться отруйні речовини, піднімається вгору.

Якщо ви сядете на ліжко, то вдихнете його й можете отруїтися, урятуватися вже буде важко. Тому необхідно опуститися нижче границі диму.

Запам'ятайте: задимленим приміщенням пересуватися треба рачки або поповзом (щоб не втратити орієнтацію). Потрібно доповзти до дверей. Але відразу відчиняти їх не треба, оскільки в сусідній кімнаті (або на сходовій площадці) може бути основне місце загоряння. Обережно, тильною стороною долоні доторкніться до дверей і ручки. Якщо поверхня тепла, а ручка гаряча — це тривожні ознаки: за стіною бушує пожежа. Якщо ж ні, обережно відчиніть двері, але не розчиняйте навстіж. Бо тоді утвориться сильний приплив повітря, і якщо в кімнаті все таки є загоряння, нехай навіть невелике, це може призвести до спалаху полум'я.

Переконавшись, що шлях вільний — пожежі немає, перебирайтеся до наступної кімнати, але не забудьте зачинити за собою двері. Дотримуючи всіх застережних заходів (рухатися тільки поповзом або рачки, щоразу зачиняючи двері), спробуйте дістатися до виходу. По дорозі розбудіть усіх, хто є у квартирі, маленьким дітям, літнім або хворим допоможіть покинути квартиру, що горить.

Вибравшись із неї, негайно зателефонуйте в пожежну охорону за Єдиним телефоном порятунку — 101. Диспетчерові потрібно чітко назвати вулицю, номер будинку, поверх, де відбулася пожежа. Необхідно пояснити, що горить — квартира, горище, підвал, коридор тощо.

Якщо в будинку є кодовий замок, назвіть помер коду. Організуйте зустріч пожежних і покажіть їм найкоротший шлях до будинку. Це прискорить їхнє прибуття до місця події, особливо, коли будинок розташований не на самій вулиці, а в глибині забудови.

Якщо телефону в кімнаті немає, а шлях відрізаний, тоді підповзіть до вікна, зробіть глибокий вдих, затримайте подих, підведіться, швидко розкрийте вікно й знову присядьте навпочіпки (пам'ятайте про отруєння димом!). Не відкривайте вікно па всю ширину (приплив повітря підсилить вогонь), висуньтеся й кричіть: «Допоможіть, пожежа!».

Якщо, стоячи біля вікна, ви задихаєтеся від диму, знову присядьте й глибоко вдихніть. Потім підведіться й знову кличте на допомогу! Намагайтеся привернути до себе увагу: стукайте по жерстяному укосу підвіконня, киньте що-небудь у вікно сусідньої квартири тощо.

Припустімо, вікно відкрити не вдається, тоді розбийте скло твердим предметом або ударом ноги (перед цим потрібно взутися), але в жодному разі не руками: можна сильно порізатися.

Запам'ятайте! Спускатися по ринвах або за допомогою зв'язаних між собою простирадл украй небезпечно, ці прийоми можливі лише у виняткових випадках...

А щоб ці випадки обходили ваш будинок осторонь, намагайтеся прислухатися до наших нескладних порад і дотримуйтеся правил пожежної безпеки в побуті. Так надійніше!

Радіаційна безпека

Основні норми поведінки та дії населення при радіаційних аваріях і радіаційному забруднені місцевості

Чинні норми радіаційної безпеки в Україні

Засоби індивідуального захисту від радіаційного опромінення

Для захисту від іонізуючих випромінювань використовують індивідуальні засоби захисту органів дихання та шкіри. Засоби індивідуального захисту призначені для збереження населення в умовах іонізуючих випромінювань.

Своєчасне і вміле їх використання забезпечує надійний захист від світлового випромінювання, ядерного вибуху, радіоактивного пилу.

Засоби індивідуального захисту поділяються на засоби індивідуального захисту органів дихання та засоби індивідуального захисту шкіри.

Засоби індивідуального захисту органів дихання. За принципом захисної дії засоби індивідуального захисту органів дихання поділяються на фільтруючі та ізолюючі.

До засобів індивідуального захисту органів дихання фільтруючого типу відносяться фільтруючі протигази ГП-5, ГП-7, респіратори, ватно-марлеві пов'язки.

Фільтруючі протигази призначені для захисту органів дихання, очей та обличчя від отруйних і радіоактивних речовин та бактеріальних засобів.

Респіратори використовуються для захисту органів дихання від радіоактивного пилу (Р-2), від парів і газів на виробництві із СДОР (РПГ-67, РУ-60, РУ-60МУ).

Респіратор Р-2 — це фільтруюча напівмаска з двома вдихальними клапанами й одним видихальним, носовим кріпленням.

Виготовляють респіратори Р-2 трьох розмірів, які визначаються виміром висоти обличчя (відстань між точкою найбільшого заглиблення перенісся та найнижчою точкою підборіддя).

Ізолюючі засоби індивідуального захисту органів дихання. Ізолюючі засоби індивідуального захисту органів дихання призначені для захисту органів дихання, обличчя та очей від шкідливих речовин у повітрі в умовах ізоляції органів дихання від навколишнього середовища.

До ізолюючих засобів індивідуального захисту органів дихання відносяться ізолюючі дихальні апарати типу ІП-4, ІП-5.

Ізолюючий дихальний апаратІП-4 призначений для захисту органів дихання, шкіри, обличчя та очей від речовини будь-якої концентрації, отруйності, сили дії.

Принцип дії цього протигазу заснований на виділенні кисню із хімічних речовин при поглинанні вуглекислого газу і вологи, які видихає людина, тобто перетворенні СО2 на О2

ІП-4 складається із шолом-маски із з'єднувальною трубкою, регенеративного патрона, дихального мішка, каркаса, сумки.

Шолом-маска ІП-4 служить для ізоляції органів дихання від отруйного зовнішнього середовища, а також захищає очі й обличчя.

Регенеративний патрон призначений для отримання кисню, необхідного для дихання, а також поглинання вуглекислого газу і вологи, які містяться у видихнутому повітрі.

Дихальний мішок служить резервуаром для видихнутої газової суміші та кисню, який виділяє регенеративний патрон.

Засоби захисту шкіри призначені для захисту тіла людини в умовах зараження місцевості радіоактивними речовинами та біологічними засобами. Вони також використовуються при здійсненні дегазаційних, дезінфекційних і дезактиваційних робіт.

До засобів захисту шкіри відносяться:

— загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК);

— легкий захисний костюм (Л-1);

— інші засоби.

Загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК) призначений для багаторазового захисту шкіри, одягу, взуття людини від отруйних речовин, біологічних аерозолів, радіоактивного пилу та короткочасного захисту від легкозаймистих речовин. Він складається із захисного плаща, захисних панчіх, захисних рукавиць, чохла для перенесення.

Загальновійськовий захисний комплект може використовуватись у вигляді накидки, плаща-в-рукави, комбінезона.

У вигляді накидки ЗЗК використовують при раптовому виникненні надзвичайної ситуації, пов'язаної із викидом у атмосферу СДОР, зараженні місцевості радіоактивними та хімічними речовинами, а також при застосуванні ворогом зброї масового ураження.

Після сигналу "Хімічна тривога" або безпосередньої команди "Гази, плащ" необхідно заплющити очі й затримати дихання; одягнути протигаз, зробити видих, відкрити очі й відновити дихання; накинути плащ на плечі, надіти на голову капюшон; присісти або лягти, підвернувши поли плаща таким чином, аби не було відкритих ділянок одягу (взуття) і не піддувало заражене повітря.

У вигляді плащ-в-рукави ЗЗК одягають на незараженій території після команди "Плащ-в-рукави, панчохи, рукавиці надіти. Гази". Для цього необхідно: надіти панчохи, застебнути хлястики й обидві шворки на поясному ремені (зав'язавши обидві між собою, закинути їх на плечі); одягнути протигаз; одягнути плащ-в-рукави; одягнути на голову капюшон, защіпнути шпеньки; одягнути рукавиці, одягнути петлі рукавів плаща на великі пальці. У вигляді комбінезона ЗЗК одягають на незараженій місцевості по команді "Захисний комплект надіти. Гази". Для цього необхідно: зняти сумку із протигазом із плеча; одягнути панчохи і закріпити їх; одягнути плащ-в-рукави; просунути кінці тримачів у рамки внизу плаща і закріпити їх тримачами.

Легкий захисний костюм Л-1 використовують при роботі в умовах сильного зараження радіоактивними й отруйними речовинами та бактеріальними засобами. Він виготовлений із прогумованої тканини і складається із:

— штанів із чоботами;

— сорочки з капюшоном;

— двопальцевих рукавиць;

— сумки для зберігання костюма.

Для дотримання терміну найбільшої працездатності та для запобігання тепловому ударові слід дотримуватися певних правил користування Л-1.

Одягають костюм зазвичай на незараженій території у такій послідовності: штани з чоботами, сорочка з капюшоном, протигаз, капюшон, рукавиці. Знімаючи засоби захисту шкіри після перебування на зараженій місцевості, слід звернути особливу увагу на те, щоб незараженими частинами тіла не торкатися зовнішньої частини захисного одягу.

Перед зняттям захисного одягу, зараженого ОР (СДОР), необхідно дегазувати передню частину комбінезона, особливо борти (нагрудний клапан) і рукавиці рідиною ІПП-8. Дегазації також підлягають ті місця одягу та шкірних покровів, які були заражені від знятого захисного одягу.

Після роботи на місцевості, зараженій радіоактивними речовинами, лицьову частину протигаза, штани із чоботами, сорочку та гумові рукавиці необхідно облити водою, витерти зволоженою ганчіркою (травою), а протигазну сумку витрусити від пилу.

Забруднені (заражені) ганчірки, тампони та інше збирають в окреме місце (яму) і ретельно дегазують.

Техніка безпеки при радіаційній аварії

Коментарi